|
Кількість
|
Вартість
|
||
|
|
|||
|
|
|||
Бешкетний шарлатан Астаріон або звільниться від багатовікової долі рабства, або загине (вдруге), намагаючись це зробити — у цій декадентській темній фентезійній пригоді від лауреата літературних премій Т. Кінгфішера.
Ти занадто гарний, щоб померти.
Астаріон Анкунін мав стати магістратом, а не породженням вампіра. Він мав служити закону, а не жорстокому вампірському лорду Казадору Сзарру. І він мав пити вишукане вино, а не щурячу кров. На жаль, місто Балдурс-Гейт мало дбає про те, що «мало б статися».
Хоча він був безсилий протистояти наказам свого господаря, блукаючи нічними вулицями в пошуках теплої крові, Астаріон ніколи не втрачав надії. Одного дня цей кошмар має закінчитися. Йому лише треба з’ясувати, як саме.
Коли володар вампірів оголошує химерне змагання за його прихильність, з’являється нагода у вигляді рідкісного призу… та несподіваного союзу. Кров мертвого бога похована глибоко під Балдурс-Гейтом, і щоб дістати її, Астаріону знадобиться допомога вродливого паладина-аасімара на ім’я Ган ден Суріель.
Є лише кілька проблем. Астаріон не повинен довіряти своїм побратимам. Він не повинен виходити в місто заради власних цілей, а не заради волі володаря вампірів. І він, звісно, не повинен укладати угоду з незнайомцем, чиї золоті очі здатні полонити навіть почорніле серце неживого.
Але місто Балдурс-Гейт мало дбає про те, що «повинно» статися.